БІРЮКОВ Костянтин Євгенович

опубліковано 21 січня 2026 року о 16:31

БІРЮКОВ Костянтин Євгенович

Позивний “Костиль”

(13.04.2000-01.09.2024)

Народився 13 квітня 2000 року у м. Тернівка. У 2015 році закінчив Тернівській ліцеї № 5, потім вступив до Тернівського професійного гірничого ліцею. Здобув професію «слюсар підземний» 4 розряду та пішов працювати на ШУ «Павлоградське» . У 2020 році Костянтина призвали на службу до армії, він служив у частині 3024 Національної Гвардії України, а у 2023 році був переведений до іншої частини - 3102.

Бірюков Костянтин Євгенович - командир 2 відділення радіоелектронної боротьби взводу моніторингу та керування мережею засобів радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини 3102 Національної гвардії України.

Костянтин Бірюков з позивним «Костиль» служив у підрозділі РЕБ бригади «Хартія» НГУ.

У війську швидко зарекомендував себе як відповідальний, добре підготовлений і принциповий боєць.

Першим бойовим завданням Костянтин була операція в Серебрянському лісі на Луганщині. Дисциплінований і наполегливий, він завжди якісно та вчасно виконував поставлені завдання, швидко знаходив рішення в критичних ситуаціях. На Лиманському напрямку його робота з системами РЕБ допомогла нейтралізувати сотні ворожих дронів.

З травня 2024 року Костянтин був на Харківщині. Як командир відділення, він зміг організувати роботу так, щоб врятувати багато життів наших бійців. Під його керівництвом відділення РЕБ не лише вдосконалювало методи боротьби, а й шукало нові способи отримати перевагу над воро гом.

Боєць був серцем колективу, завжди підтримував команду. Побратими згадують, що він завжди був веселим і часто жартував. Якщо щось не вдавалося, ніколи не здавався — розбирався до кінцясамостійно, і лише коли не знаходив рішення, тоді звертався по допомогу. Коли справ накопичувалося забагато, він любив жартома казати: "Та за що?!" - після чого викурював сигарету і брався до роботи.

Загинув 1 вересня 2024 року, намагаючись відвернути увагу ворожого дрона від пораненого побратима.

Похований на цвинтарі у м. Тернівка на Алеї Слави.

У Костянтина залишилися мати, дружина та донька.

Бережімо пам'ять про тих, хто загинув за Україну, адже ця пам’ять дає нам сили боротись проти ворога зараз. Пам'ять захищає.

Нагороджений:

- Державна нагорода Президента України - Орден "За мужність" III ступеня (посмертно)