МЕЛЬНИК Іван Юрійович

опубліковано 21 січня 2026 року о 13:37

МЕЛЬНИК Іван Юрійович

(09.10.2000-23.08.2022)

Народився 9 жовтня 2000 року у м. Тернівка Дніпропетровської області. Жив у м. Тернівка та у м. Дніпро.

Іван Здобув вищу освіту та влаштувався гірником підземним на шахту «Західно - Донбаська». Молодому хлопцю подобалася професія, пишався, що продовжив династію. Вугілля видобував його дід, батько та дядько. Гірник швидко схоплював нові знання. Начальник дільниці радів, що в колективі з’явився ще один тямущий працівник, якому можна довірити важливі завдання. Колеги поважали хлопця за його людські якості.

Та за кілька місяців шахтарську робу довелося змінити на військовий однострій: юнак розпочав строкову службу в армії.

Серйозний, неговіркий, дещо сором’язливий, дуже відповідальний і сумлінний – таким згадують Івана рідні та друзі.

А ще він з дитинства займався у місцевій команді з гандболу. Їздив на змагання по Україні та за кордон. Коли навчався у Дніпрі, грав за гандбольну команду гірничого університету. Був спортивним, міцним юнаком. Під час служби у війську вирішив, що хоче спробувати роботу рятувальника. Він тільки-но обирав свою дорогу в житті, розправляв молоді крила, мав сили і бажання йти вгору, пізнавати світ. Та всі ці плани зруйнувала війна.

Став до лав захисників 17 листопада 2021року.

Звання: солдат.

Посада: стрілець 3-го відділення 1-го патрульного взводу 3-ї патрульної роти патрульного батальйону.

Підрозділ: 5-та окрема Слобожанська бригада Національної гвардії України.

Після мобілізації Іван склав присягу та став нацгвардійцем.

Вже за кілька місяців після цього росія посунула в Україну з повномасштабним вторгненням. Харківщина де перебував Іван, однією з перших зустріла велику війну. Після семи місяців строкової служби солдата почали залучати до виконання завдань. Разом з побратимами вони патрулювали Харків, охороняли важливі об’єкти міста – блокпости, вокзали, аеропорти. Іван серйозно ставився до свої обов’язків. З ентузіазмом брався за справу, не боявся ризику, був сповнений юнацького запалу та оптимізму.

«Ми обов’язково переможемо!» - казав він батькам.

На жаль, воїну не судилося побачити перемогу України.

День шахтаря та День Харкова випали на той роковий день, коли російська ракета забрала життя цього молодого хлопця з чарівною усмішкою.

Загинув 23 серпня 2022р. у м. Харків під час ракетного обстрілу блокпоста, де саме тоді патрулював Іван. Від прямого влучення захисник отримав поранення, несумісні з життям.

Похований на цвинтарі у м. Тернівка. У Івана залишилися батьки, дві сестри та брат.