Олексій Олександрович Голендухін народився 25 грудня 2002 року. Молодий, енергійний та сповнений планів на майбутнє, він обрав шлях воїна, ставши на захист незалежності та свободи України в один із найважчих періодів її історії.
Олексій проходив службу у лавах Національної гвардії України. Був частиною елітного підрозділу — розвідувальної роти спеціального призначення. Його побратими знали його як відважного бійця, надійного товариша та людину високої честі, яка була готова виконувати найскладніші завдання у гарячих точках фронту.
Життя Героя обірвалося 10 грудня 2025 року. Олексій загинув під час виконання бойового завдання у Покровському районі Донецької області — на одному з найбільш напружених напрямків оборони. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, мужньо обороняючи рідну землю від загарбників.
18 грудня 2025 року місто-герой Ірпінь Київської області з почестями провело свого захисника в останню путь. Поховали Олексія на місцевому кладовищі, де спочивають ті, хто віддав життя за майбутнє України.
За виняткову мужність, самовідданість та героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету, Голендухін Олексій Олександрович був представлений до державних нагород Президента України (посмертно).
Йому назавжди залишиться 22 роки. У серцях рідних, друзів та вдячних українців Олексій назавжди залишиться символом незламності та жертовності.