БІЛАН Сергій Олексійович

опубліковано 21 січня 2026 року о 09:25

БІЛАН Сергій Олексійович

Позивний “Вегас”

(02.08.1995-22.10.2022)

Народився 2 серпня 1995 року у м. Харків. До 17 років проживав у м. Торецьк Донецької області, згодом переїхав у м. Тернівка.

Після школи Сергій здобув фах електрозварювальника у Павлоградському коледжі та влаштувався на шахту «Західно-Донбаська». Деякий час трудився на поверхні вугільного підприємства.

А потім вирішив спробувати свої сили за кордоном. Там вони разом з дружиною жили і працювали кілька років. У 2020 році повернулися в Україну. Сергій відновився на шахті. Тепер вже став працювати на дільниці з видобутку вугілля №3 ДТЕК ШУ «Тернівське».

Колеги кажуть, що молодий гірник швидко навчався, був тямущим та не ледачим, відвертим та щирим. Якщо отримував завдання, то завжди сумлінно його виконував.

Сергій, до того ж, був творчою особистістю, мав талант музиканта. Сам освоїв бас-гітару та виступав у місцевому патріотичному рок-гурті «ДНК».

Завжди налаштований позитивно, мав гарне почуття гумору, любив сім’ю та дітей. Залюбки проводив час із племінниками.

Разом з коханою дружиною вони подорожували, облаштовували житло та мріяли про власну малечу. Мали багато планів, які зруйнувала війна.

Став до лав захисників 25 вересня 2022 року. Звання: солдат. Посада: номер обслуги 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 3-ї штурмової роти.

Підрозділ: 24 окремий штурмовий батальйон «Айдар».

Сергій, який у 2015-2017 роках проходив строкову службу у Львівській області , отримавши повістку під час повномасштабного вторгнення, не ховався, не тікав, сміливо пішов захищати Батьківщину.

На жаль, шлях воїна з позивним «Вегас» був дуже коротким. Після мобілізації доєднався до підрозділу та кілька тижнів проходив навчання. Колишньому музиканту та шахтарю, який зовсім не мав бойового досвіду, довелося стати штурмовиком.

Вже 19 жовтня 2022 року його у складі штурмового батальйону одразу спрямували в одну з найгарячіших точок фронту – під Бахмут на Донеччину. На той час там точилися запеклі бої з окупантами.

Загинув 22 жовтня 2022 року поблизу м. Бахмут. Під час штурму отримав смертельні поранення, коли вороги накрили українських захисників «Градами».

Місце поховання наразі невідоме.

Нагороджений:

- Указом Президента України №485/2023 від 11 серпня 2023 р. орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

- Присвоєно звання «Почесний громадянин м. Тернівка» (посмертно). У Сергія залишилися дружина та батько.