Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії (Павлоградський регіон) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Нарахування (обчислення) єдиного внеску здійснюється у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Наказ № 4), на підставі бухгалтерських та інших документів, які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Згідно з п. 1 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом № 4, стосовно однієї застрахованої особи допускається декілька записів у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку, якщо протягом одного звітного (податкового) періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої (яких) перевищує календарний місяць, а, також, за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду – сум середньої заробітної плати за вимушений прогул) періоди.

Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду.

За наявності декількох рядків стосовно однієї застрахованої особи кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме у тому, у якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їх наявності).

Таким чином, нарахування єдиного внеску працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому, сплата єдиного внеску здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування.

Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ.

Водночас, єдиний внесок на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування єдиного внеску майбутнього періоду.

Боротьба з нелегальним обігом пального – питання порядку денного засідання міжвідомчої регіональної робочої групи

16 червня 2021 року, в приміщенні Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулося засідання міжвідомчої регіональної робочої групи щодо боротьби з нелегальним обігом і роздрібною торгівлею пальним на території Дніпропетровської області.

У засіданні прийняли участь керівники державних органів Дніпропетровської області, від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) – присутні в.о. заступника начальника ГУ ДПС Мазур Ольга, заступник начальника управління – начальник відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Первой Андрій.

На засіданні розглядались актуальні питання, пов’язані із дотриманням суб’єктами господарювання законодавства України під час реалізації пального.

Мазур Ольга зазначила, що спільна робота представників податкової служби та інших державних органів, направлена на ліквідацію «тіньової» торгівлі нафтопродуктами, є результативною. Так, всього з початку роботи міжвідомчої регіональної групи по боротьбі з незаконним обігом пального проведено 34 перевірки, за результатами яких до суб’єктів господарювання застосовано фінансових санкцій у розмірі майже 2 млн грн, 1 об’єкт демонтовано, анульовано 19 ліцензій.

Учасники заходу підвели підсумки і визначились, що законні підстави для ефективної боротьби з нелегальним ринком пального в країні є значним важелем в напрямку виведення реалізації пального в легальне поле.

Довідка про відсутність заборгованості готується контролюючим органом за основним місцем обліку платника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії (Павлоградський регіон) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу  платників, що згідно з абзацом першим п. 3 Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733), для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява). Форма Заяви визначена додатком 2 до Порядку № 733.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим органом за основним місцем обліку платника, уповноваженим здійснювати заходи з погашення податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733).

Пунктом 6 Порядку № 733 встановлено, що строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.

При цьому, відповідно до п. 8 Порядку № 733 за наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.

На Дніпропетровщині надходження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зросли на 95,1 млн гривень

Цьогоріч власники нерухомості Дніпропетровщини сплатили на 95,1 млн грн більше податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), ніж за аналогічний період минулого року. Надходження податку в поточному році склали 254,6 млн гривень. Про це інформують в Головному управлінні ДПС в Дніпропетровській області.

Нагадаємо, податок сплачують фізичні та юридичні особи, які є власниками житлової та нежитлової нерухомості. Юридичні особи самостійно визначають суму податку до сплати у декларації та сплачують податок авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Фізичним особам податок нараховують до 1 липня органи податкової служби, вручаючи їм податкові повідомлення-рішення. Громадяни в поточному році сплачють податок за об`єкти, що були у володінні в 2020 році, строк сплати – впродовж 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення.

Сплачувати податок зобов’язані не всі фізичні особи, а лише ті, які володіють квартирою, квартирами, житлова площа яких перевищує 60 кв.м і будинку площею більше 120 кв.м. У випадку наявності об’єктів нерухомого майна різних типів податок сплачується за площу, що перевищує 180 кв.м., тобто податок нараховується лише на «зайві» квадратні метри.

Крім того, розрахована сума податку на нерухоме майно, збільшується на 25 тис. грн за кожен об’єкт нежитлової нерухомості, загальна площа яких перевищує 300 кв. м для квартири або 500 кв. м для будинку.

Особливості визначення ставок Рентної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії (Павлоградський регіон) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників Рентної плати за спеціальне водокористування (Рентна плата) особливості визначення ставок Рентної плати, встановлені у п. п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (ПКУ).

Суб’єктам господарювання, які видобувають (використовують) обсяги підземної води з джерел, що розташовані на території населених пунктів, які згідно з Постановою Верховної ради України від 17.07.2020 № 807-1X «Про утворення та ліквідацію районів» зазнали змін в адміністративно-територіальному устрої населених пунктів України та не визначені у п. п. 255.5.2 п. 255.5               ст. 255 ПКУ, при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати слід застосовувати ставки Рентної плати, що визначені для відповідного регіону за категорією «інші адміністративно-територіальні одиниці області».

Платників, які звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств, визначено ПКУ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії (Павлоградський регіон) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що звільнення від оподаткування прибутку підприємств передбачено ст. 142 розділу ІІІ та підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нормами п. 142.1 ст. 142 ПКУ визначено, що звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.

Підприємства та організації, на які поширюється дія п. 142.1 ст. 142 ПКУ, реєструються у відповідному контролюючому органі в порядку, передбаченому для платників цього податку.

Пунктом 142.2 ст. 142 ПКУ встановлено, що на період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему звільняється від оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо такі кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.

Згідно з п. 142.3 ст. 142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми – Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.

Крім того, тимчасово, до 01 січня 2025 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств – суб’єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм ст. 2 Закону України від 12 липня 2001 року № 2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (абзац перший п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

На період до 31 грудня 2021 року передбачено застосування ставки 0 відсотків для платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) контролюючим органом видається довідка

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії (Павлоградський регіон) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 року за № 2155/22467 (далі – Порядок № 1264).

Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку № 1264).

Довідка видається контролюючим органом за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку № 1264).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку контролюючого органу за підписом керівника контролюючого органу протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3 Порядку).

Письмове звернення нерезидента про надання Довідки надсилається до відповідного контролюючого органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження. Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою та обов’язково повинно містити відомості про нерезидента та відомості про джерело доходу (п. 4  Порядку № 1264).

Проведено засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії (Павлоградський регіон) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що 16 червня 2021 року, у режимах онлайн та офлайн відбулося засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада).

Під час засідання розглянуто та обговорено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі – Проєкт постанови КМУ), який оприлюднено на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2021-rik/75611.html.

Проєкт постанови КМУ розроблено з метою забезпечення дієвого контролю органами ДПС за суб’єктами господарювання, які здійснюють свою господарську діяльність в ризикових сферах, або таких, що мають ризик несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та передбачає скорочення строків дії обмежень, встановлених пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок.

Присутня на заході заступник начальника відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Ригаль Віта також ознайомила членів Громадської ради з новаціями у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

Вона зазначила, що з 01 серпня 2020 року в Україні суб’єкт господарювання залежно від його потреб у своїй роботі може самостійно обирати працювати з використанням класичного РРО чи програмного РРО (далі – ПРРО). Електронні чеки мають таку ж юридичну силу, як і паперові чеки. Також, фіскальні функції звичайного РРО і ПРРО однакові, але програмний реєстратор зручніший тим, що його можливо завантажити та зареєструвати через особистий кабінет платника податків.

До 1 січня 2022 року РРО та ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 мінімальних заробітних плат (далі – МЗП) або 1 320 000 грн у 2021 році, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

На засіданні також обговорювались та вирішені інші питання щодо діяльності Громадської ради.

Уточнення звітності по земельному податку юридичною особою

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії (Павлоградський регіон) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Норми встановлені п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п. п. 14.1.147 п. 14.1       ст. 14 ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).

Згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.

Отже, юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата) протягом 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання з плати за землю (земельного податку або орендної плати), визначеного у податковій декларації, що уточнюється.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA