Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський район) повідомляє.
З 1 січня 2025 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2024 року.
Подавати декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік та сплачувати відповідні податки і збори –конституційний обов’язок громадян та їх особиста підтримка держави, її фінансової безпеки та обороноздатності.
До випадків, за яких платники податку – фізичні особи зобов’язані самостійно обчислити суми податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлених розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відносяться:
окремі види оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування (підпункт 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Кодексу);
доходи, що отримуються від особи, яка не є податковим агентом (підпункт 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Кодексу);
іноземні доходи (підпункт 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Кодексу);
від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (стаття 177 Кодексу);
від здійснення незалежної професійної діяльності (стаття 178 Кодексу);
та в інших передбачених Кодексом.
Також зобов’язані подати декларації:
іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (підпункт 170.10.4 пункту 170.10 статті Кодексу);
платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (пункт 179.3 статті 179 Кодексу).
Водночас, мають право подати податкову декларацію громадяни, які декларують право на податкову знижку.
Також зазначено випадки, за яких подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, відповідно до пункт 179.2 статті 179 Кодексу.
Це стосується платників, які отримали:
- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 Кодексу.
Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.
У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені пунктом 179.2 статті 179 Кодексу.
Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743, зі змінами та доповненнями.
Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.
Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до статті 166 Кодексу, фізичні особи – платники податку при дотриманні вимог встановлених зазначеною статтею Кодексу мають право подати податкову декларацію для використання свого права на податкову знижку. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (підпункт 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 Кодексу). Копії первинних документів, що підтверджують право на податкову знижку подаються разом з податковою декларацією (підпункт 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 Кодексу).
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський район) повідомляє.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Такими формами звітності для платників єдиного внеску, визначених пунктами. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464* є:
- для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, а також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – Податкова декларації про майновий стан і доходи, у складі якої формують за себе додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1) (наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, із змінами);
- для фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування (наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, із змінами):
перша – третя групи єдиного податку – Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, у складі якої формують за себе додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1);
четверта група єдиного податку – Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларації) подаються фізичними особами – підприємцями, у складі якої формують за себе додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 2).
Якщо фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства протягом 2024 року сплачували, проте не обчислювали та не нараховували єдиний внесок за себе (Додаток ЄСВ 1, Додаток 1, Додаток 2) у складі податкової декларації, то зарахування сплачених сум єдиного внеску у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком здійснюється в автоматичному режимі у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань у платника з цього платежу.
Довідково: * Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» , із змінами та доповненнями.
ідділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський район) інформує.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців.
Три основні кроки оформлення працівника:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби України.
Звертаємо увагу, що:
- трудовий договір виступає головним документом у відносинах працівник – роботодавець;
- цивільно-правова угода про надання послуг укладається у разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємницькою діяльністю.
Наголошуємо: всі роботодавці мають дотримуватися законодавства про працю, своєчасно виплачувати заробітну плату найманим працівникам та сплачувати податки і збори до бюджетів!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський район) звертає увагу, що п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (ПКУ) передбачено: контролюючі органи мають право проводити, зокрема, камеральні перевірки.
Камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Законом України від 03.03.2022 № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі – ЗУ № 2118-ІХ), який набрав чинності з 07.03.2022, внесено зміни до ПКУ, зокрема, підрозділ ХХ «Перехідні положення» доповнено пунктом 69, відповідно до якого, тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Відповідно до п.п. 69.2 п. 69 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (в редакції ЗУ № 2118-ІХ) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.
Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до ПКУ, зокрема, п.п. 69.2 викладено в новій редакції, а саме:
податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються, крім, зокрема, камеральних перевірок.
Отже проведення камеральних перевірок, предметом яких є своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до таких податкових накладних, було призупинено з 07.03.2022 по 27.05.2022.
Крім того, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 та 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені.
Враховуючи зазначене, камеральна перевірка з питання своєчасності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН проводиться протягом 1095 днів з дня вчинення відповідного правопорушення з урахуванням зупинки строків проведення камеральних перевірок з 07.03.2022 по 27.05.2022.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський район) повідомляє, що відповідно до п. 7 розділу «Загальні питання» Порядку реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 (далі – Порядок):
- комплаєнс у податковій сфері – комплекс заходів, які здійснюються податковим органом в межах реалізації експериментального проекту з метою сприяння добровільному дотриманню платниками податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені таким законодавством, шляхом управління податковими ризиками;
- оцінювання податкового ризику – безпосередній процес оцінювання впливу податкового ризику платника податків на виконання обов’язків платника податків, зокрема його розрахунки з бюджетом;
- управління податковими ризиками в ДПС – процес управління в ДПС щодо проведення аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища, оцінки податкових ризиків (ідентифікації, аналізу, оцінювання податкових ризиків), визначення заходів впливу (способів реагування) на ідентифіковані, проаналізовані та оцінені ризики, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, проведення аналізу та перегляду ідентифікованих податкових ризиків, у тому числі нових, оцінка впливу на комплаєнс, документування податкових ризиків, обмін інформацією та розвиток/розбудова спроможностей у ДПС.
Пунктом 9 розділу «Теоретико-практичні передумови для використання та подальшого розвитку ризик-орієнтованих підходів (засад) у діяльності ДПС» Порядку визначено, що основними принципами системи управління платника податків є:
- інтегроване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає експериментальну інтеграцію підходів з його управління в діяльність структурних підрозділів;
- структурування та комплексне управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає систематичне та комплексне дослідження всіх аспектів діяльності платника податків із виконання податкових обов’язків;
- адаптоване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає постійне пристосування та оптимізацію процесів управління ризиками відповідно до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі;
- інклюзивне (всебічне) управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає всебічне та своєчасне залучення заінтересованих сторін до реалізації експериментального проекту, що сприяє підвищенню рівня обізнаності та обґрунтованості управління податковими ризиками;
- динамічне управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який дає змогу вчасно передбачати та відповідно реагувати на зміни і події внутрішнього та зовнішнього середовища, що мають вплив на виникнення, зміну або зникнення податкових ризиків під час реалізації експериментального проекту;
- постійне поліпшення керування податковим ризиком – постійне вдосконалення шляхом навчання та накопичення досвіду під час реалізації експериментального проекту.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський район) звертає увагу, що відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Доступ до інформації про податковий борг мають платники податку, в тому числі фізичні особи – громадяни, які не є суб’єктом господарювання, та які є користувачами:
► Електронного кабінету:
меню «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів,
меню «Вхідні/вихідні документи» містить направлені платнику інформаційні повідомлення про податковий борг (заборгованість) із наданням реквізитів сплати;
► мобільного застосунку «Моя податкова»:
розділ «Стан розрахунків з бюджетом» та розділ «Мої дані» надає доступ до інформації про стан розрахунків з бюджетом,
розділ «Повідомлення» містить інформаційні повідомлення про наявність податкового боргу та повідомлень про наявність узгодженого податкового зобов’язання.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський район) нагадує, що у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку з дати, визначеної Податковим кодексом України.