Попри тривалу окупацію, Крим не здається — опір триває. Репресії, численні обшуки та постійний тиск не змогли зламати волю людей. Українська мова досі звучить на
півострові, національна пам’ять передається з покоління в покоління, а традиції живуть у родинних історіях, попри намагання знищити їх слід. Щодня кримчани чинять опір — тихо, але незламно. Їхній вибір — це ризик, але водночас і тверда позиція на користь правди, гідності та ідентичності.
У межах спецпроєкту #рух_спротиву разом із Спротив ми розповідаємо про тих, хто не дозволяє ворогу стерти Україну з кримської реальності.
Окупанти послідовно знищують усе українське: ліквідовують культурні символи, закривають україномовні заклади освіти, переслідують навіть за слово. Так званий "закон про дискредитацію армії рф" перетворився на інструмент покарання за будь-який прояв інакшої думки.
Кожен акт спротиву — напис на стіні, листівка, стікер чи інша дія — це маленький крок до великої мети: визволення Криму. Нижче — приклади останніх проявів цього тихого, але дієвого опору.
Окупаційний "суд" засудив 53-річного жителя Євпаторійського району до 17 років колонії суворого режиму та штрафу у 200 тисяч рублів за сфальсифікованими звинуваченнями у нібито державній зраді та контактах з Головним управлінням розвідки Міноборони України та передачі інформації про позиції та техніку окупаційних військ.
Окупанти оштрафували 22-річного жителя Сімферополя та 38-річного жителя Севастополя за коментарі у соціальних мережах, де ті критикували дії силовиків окупаційної адміністрації
Окупанти оштрафували на 20 тисяч рублів мешканку села Першотравневе Сімферопольського району Злату Співак за заклик до протесту проти проблем з водопостачанням у селі.
Окупаційний “суд” оштрафував жителя Сімферопольського району Дениса Місника на 30 тисяч рублів за негативні оцінки російського диктатора владіміра путіна.
Окупанти оштрафували жительку села Скворцове Сімферопольського району Ельназ Чарухову на 50 тисяч рублів за нібито розміщення у соцмережі зображення з українським та кримськотатарським прапорами й написом “Крим – Україна. І ніхто цьому не завадить”.
У Керчі засудили місцевого мешканця до 16 років і 6 місяців колонії суворого режиму сфальсифікованими звинуваченнями у нібито "держзраді” за нібито співпрацю з українською розвідку та передачею даних про місця дислокації протиповітряних сил окупантів.
Сьогодні спротив у тимчасово окупованому Криму — це вже не поодинокі акції незгоди, а розгалужений і скоординований рух, що набрав сили після широкомасштабного вторгнення росії у 2022 році. На півострові сформувалося стійке підпільне середовище — спільнота людей, які діють злагоджено, усвідомлюючи всі загрози, але не відступаючи.
Вони ведуть інформаційну війну проти окупантів, фіксують злочини, організовують ненасильницькі форми спротиву й передають важливу розвідінформацію українським Силам оборони України. Їхня діяльність — це не просто відважні кроки. Це чіткий сигнал, що Крим не мовчить і не скорився.
Кожна їхня дія — доказ того, що Крим продовжує боротися. Це голос півострова, який нагадує: ми не зламалися, ми тримаємось, ми — частина вільної України.
Агенти руху "АТЕШ" невпинно фіксують дії окупаційних військ, зокрема, цього тижня ними зафіксовано замасковані сліди удару по кораблю чмф рф у районі Кілен-бухти тимчасово окупованого Севастополя: на верхній палубі видно пошкодження, які окупанти намагаються приховати маскувальною сіткою, з борта проводиться відкачування води, а супровід буксирів свідчить про можливе затоплення внутрішніх відсіків; за даними розвідки, під час удару корабель перебував на 13-му судноремонтному заводі, а бортовий номер закрашено — що вказує на спробу приховати наслідки удару Сил оборони України.
Рух “Жовта стрічка” продовжує діяти на території тимчасово окупованого Криму. Активісти регулярно розповсюджують листівки з гаслами проти окупації, вивішують жовті стрічки на зупинках, стовпах, парканах, залишають написи на асфальті та будівлях. У деяких містах стрічки з’являються біля адмінбудівель, в інших — біля шкіл або ринків. Ці дії фіксуються й передаються далі — у ЗМІ, на сторінки спротиву, в архіви. Суть проста: окупанти мають бачити, що вони — не господарі на цій землі. Жіноча ініціатива “Зла Мавка” працює з історіями місцевих жителів. Вони збирають свідчення про обшуки, допити, зникнення людей, щоденну цензуру. Випускають візуальні серії — наприклад, ілюстрації з цитатами очевидців, аудіозаписи розповідей, короткі відео. Також організовують онлайн-покази артпроєктів, у яких зображають досвід життя під окупацією — зокрема через жіночу перспективу. Їхня мета — зафіксувати правду і донести її туди, де її намагаються перекрити пропагандою.
Група “Кримські бойові чайки” системно збирає інформацію про місця розміщення військової техніки окупантів, передислокації, фіксують персональні дані тих, хто співпрацює з окупантами, зокрема, місцевих чиновників і силовиків. Ведуть реєстри колаборантів, аналізують документи, зливають внутрішню інформацію. Частина даних передається українським спецслужбам, інша — публікується у вигляді відкритих звітів.
Станом на 23 червня 2025 року щонайменше 221 особа перебуває за ґратами через політично мотивовані переслідування, організовані російською окупаційною адміністрацією в Криму. Серед них — 133 представники корінного кримськотатарського народу, яким інкримінують "тероризм", "екстремізм" або "державну зраду" без жодних реальних підстав. Ці репресії — частина цілеспрямованої стратегії: придушення будь-якого спротиву, позбавлення громадян базових свобод і витіснення корінного народу з його рідної землі.
Ті, хто нині утримується у тюрмах, переживають ізоляцію, катування та постійний психологічний тиск. Але навіть в умовах неволі вони залишаються непохитними, вірними своїм переконанням і національній гідності. Їхня боротьба стала символом спротиву, прикладом відваги й боротьби за свободу.
Останні події лише підтверджують цю стійкість — ось кілька прикладів:
ФСБ рф незаконно затримала у Криму 24-річну Хатідже Буюхчан, за сфальсифікованими звинуваченнями у нібито підготовці теракту проти офіцера окупаційних військ Жінка зникла ще 6 травня, а через 69 днів її впізнали на відео із затримання.
У Сімферополі силовики окупаційної адміністрації затримали 40-річного місцевого жителя за коментарі у соціальних мережах, де він критикував дії окупантів. Проти нього незаконно порушено кримінальну справу за нібито "екстремізм".
У тимчасово окупованому Криму окупанти незаконно Ніяру Ерсмамбетову — кримську татарку й працівницю аптеки з Білогірського району — за сфальсифікованим обвинуваченням у “державній зраді”; з кінця травня жінка перебуває в ізоляторі Сімферополя.
Попри окупацію, рух спротиву в Криму не лише не згас — він набирає сили, шириться й стає дедалі організованішим. Показовим індикатором цього є посилення репресивного тиску з боку окупаційної адміністрації. Станом на 17 липня 2025 року задокументовано щонайменше 1472 справи, переданих до так званих "судів" за статтею 20.3.3 КпАП рф — інструменту для переслідування незгодних.
У 1340 випадках вже винесено покарання у вигляді штрафів або зведених рішень, ще 55 справ залишаються відкритими. Гендерний розподіл серед репресованих майже рівномірний: 683 жінок (51%) і 656 чоловіків (49%). Найбільш критична ситуація — в Армянську: лише за перші шість місяців 2025 року тут відкрито 164 справ, тобто рівно половину від усіх проваджень у Криму за цей період.
Дякуємо всім, хто не здається, навіть коли кожен крок — під прицілом. У кожному символі, у кожному слові, у кожному жовто-блакитному акценті — жива енергія спротиву. Це — знаки, що свідчать: ми не зникли, ми не мовчимо, ми тримаємось.
Коли будь-яка дія — від посту до стрічки — може обернутися штрафом, обшуком або в'язницею, кожен такий жест перетворюється на вияв неймовірної сміливості. Саме ви — серце опору. І ми повторюємо: Крим чинить спротив. Крим не зламаний. Крим — це Україна.
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим