Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) інформує.

Ринок праці в Україні зараз переживає складний період. Але поступово люди повертаються на роботу, і значний відсоток працює вже на нові компанії.

При цьому офіційне працевлаштування захищає працівників фінансово.

Так, під час воєнного стану, люди, які втратили частину доходу через війну, мали можливість отримати 6500 грн допомоги від держави. Проте її не одержали працівники, які не були оформлені офіційно.

Отже, щоб у ці нелегкі часи отримати гарантії та захистити свої права, необхідно оформити трудові відносини офіційно.

Офіційне працевлаштування дає низку переваг, а саме:

- заробітна плата у офіційно оформленого працівника не може бути меншою за мінімальну, є право на відпустку, оплату лікарняного, достроковий вихід на пенсію;

- можливо притягти до відповідальності роботодавця, якщо працівника звільнено без причини або порушено законодавство про працю;

- є можливість страхування, якщо частина заробітної плати або робота була втрачена через бойові дії.

До уваги платників єдиного податку четвертої групи (юридичних осіб)!

Щодо включення до об’єкту оподаткування єдиним податком четвертої групи земельних ділянок сільськогосподарського призначення, договори оренди яких подано на реєстрацію, проте у зв’язку з воєнним станом не проведено державну реєстрацію відповідного права оренди.

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.                                                                                       

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється єдиний податок; звітні податкові декларації з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомостей (довідку) про наявність земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю) та дані про державну реєстрацію такого права.

Договірні відносини щодо оренди земельних ділянок регулюються Цивільним та Земельним кодексами України, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі − Закон № 161-XIV).

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (п. 2 ст. 2 Земельного кодексу України). 

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону та виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Поряд з тим, 07.04.2022 набрав чинності Закон України від 24 березня   2022 року  № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», яким передбачено суттєві зміни щодо порядку оренди землі та реєстрації відповідних договорів під час воєнного стану.

Згідно із нововведеннями, державна реєстрація укладення договорів оренди земельних ділянок під час воєнного стану покладається на районні військові адміністрації (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Податковим законодавством чітко не визначено обов’язку щодо включення до об’єкту оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи лише площі сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), щодо яких договори оренди зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку.

Поряд з тим, відповідно до статей 6, 19, 25 Закону № 161-XIV орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди, тому платники єдиного податку четвертої групи не звільняються від обов’язку щодо проведення державної реєстрації укладених договорів оренди земельних ділянок.

 

Деякі особливості заповнення декларації про майновий стан і доходи у разі продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна

Відділ комунікацій з громадськістю Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 та 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 4 п. 2 розд. ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783) (далі – Інструкція) визначено, що у рядку 10.3 розд. II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вказується сума доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, розмір яких визначається згідно зі ст.ст. 172, 173 ПКУ;

► у графі 3 рядка 10.3 вказується загальний річний дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна.

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку);

► у графі 4 рядка 10.3 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, утриманого (сплаченого) податковим агентом та/або самостійно сплаченого під час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна;

► у графі 5 рядка 10.3 вказується сума військового збору, утриманого (сплаченого) податковим агентом та/або самостійно сплаченого під час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна;

► у графі 6 рядка 10.3 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування;

► у графі 7 рядка 10.3 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування, розрахована за ставкою 1,5 відсотка, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Крім того, у рядку 11.2 розд. III «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказуються доходи від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, які відповідно до абзацу першого п. 173.2 ст. 173 та п. 172.1 ст. 172 ПКУ розд. IV ПКУ не підлягають оподаткуванню (п.п. 2 п. 3 розд. III Інструкції).

Яким чином визначається тип об’єкта нерухомості з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відділ комунікацій з громадськістю Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

► житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

► прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

► квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

► котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

► кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

► садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

► дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи:

► будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

► будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

► будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

► гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

► будівлі промислові та склади;

► будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

► господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо інші будіві.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Отже, з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.

Платникам рентної плати про подання податкової декларації в електронному вигляді

Відділ комунікацій з громадськістю Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

Норми визначені п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.08.2018 № 707) за ідентифікаторами форм F0800205 (для фізичних осіб) та J0800205 (для юридичних осіб) разом з додатками:

Додаток 2 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини» – за ідентифікатором форми F/J0820205 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 4 «Розрахунок з рентної плати за користування радiочастотним ресурсом України» – за ідентифікатором форми F/J0820405 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 10 «Розрахунок з рентної плати за транспортування нафти i нафтопродуктiв магiстральними нафтопроводами та нафтопродуктотрубопроводами» – за ідентифікатором форми F/J0821005 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 11 «Розрахунок податкового зобов’язання з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами амiаку територiєю України» – за ідентифікатором форми F/J0821105 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Чи може спадкоємець отримати інформацію про джерела отриманих доходів з ДРФО – платників податків, у разі смерті фізособи?

Відділ комунікацій з громадськістю Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) включаються дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів.

Порядок отримання відомостей із Державного реєстру регламентується розд. X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).

Згідно з п. 70.16 ст. 70 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням або централізовано в електронному вигляді (для органів виконавчої влади) інформацію про фізичних осіб, що пов’язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, зокрема органи державної реєстрації актів цивільного стану – про фізичних осіб, які померли (для закриття облікових карток).

Пунктом 3 розд. VI Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210 (далі – Порядок № 210), передбачено, що персональні дані в Державному реєстрі зберігаються протягом усього життя фізичної особи - платника податків та 75 років з дати внесення запису про її смерть.

Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема за рішенням суду, коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини тощо (п. 2 розд.VII Порядку № 210).

Таким чином, на підставі отриманого від органів державної реєстрації актів цивільного стану повідомлення про фізичну особу, яка померла, відомості про таку особу в Державному реєстрі закриваються і не підлягають подальшому використанню.

Отже спадкоємець, звертаючись до контролюючого органу, не може отримати з Державного реєстру інформацію про джерела отриманих доходів фізичної особи, яка померла.

Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися лише в випадках, зазначених у п. 2 розд. VII Порядку № 210.

До уваги ФОП – «спрощенців» третьої групи, що застосовують ставку 2 відсотки!

Відділ комунікацій з громадськістю Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) доводить до відома, що суб’єкти господарювання – платники третьої групи, після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування зі сплати єдиного податку за ставкою 2 відсотків, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Тобто, платники третьої групи, що сплачували єдиний податок до 31.03.2022 за ставкою 5 відсотки, та які перейшли на сплату єдиного податку з 01 квітня 2022 року на ставку 2 відсотків, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану повертаються знову на сплату єдиного податку за ставкою 5 відсотків з дотриманням обмеження в обсязі доходу, одержаного протягом календарного року, що повинен не перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (не більше 7 585 500 грн).

При цьому, повернення до попередніх ставок єдиного податку (системи оподаткування) відбувається автоматично, без подання заяви.

Воєнний стан: застосування нульової ставки акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120- IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, встановлено нульову ставку акцизного податку на такі підакцизні товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД: бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-третбутилового ефіру або їх суміші; інші бензини; інші нафтопродукти; важкі дистиляти (газойль); скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази; бутан, ізобутан.

Враховуючи зазначене, на таке пальне

► платники акцизного податку – виробники пального при поповненні обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового мають складати заявки на поповнення (коригування) залишку пального, у гр. 6 якої вказувати нульову ставку акцизного податку;

Виробники етилену, до отримання або до ввезення на митну територію України в якості сировини для виробництва етилену не видають податковий вексель на суму акцизного податку, згідно із встановленим у п. 229.2. та 229.3 ст. 229 ПКУ механізмом ввезення на митну територію України без сплати акцизного податку або реалізації виробниками пального за нульовою ставкою акцизного податку (оскільки п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ встановлено нульову ставку незалежно від напрямку використання такого пального).

Протягом січня – червня 2022 року до державного бюджету надійшло 352,4 млрд гривень

У січні – червні 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 526,1 млрд грн. Це на 72,9 млрд грн, або 16,1 відс. більше, ніж у січні – червні 2021 року.

До державного бюджету надійшло 352,4 млрд грн, що на 54,5 млрд грн, або на 18,3 відс. більше відповідного періоду минулого року. До місцевих бюджетів сплачено 173,8 млрд грн. Це на 18,4 млрд грн, або на 11,8 відсотка більше січня – червня 2021 року.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – червні 2022 року становили 349,9 млрд грн, що на 20,3 відс., або на 59 млрд грн  більше аналогічного періоду минулого року.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – червні 2022 року становили 189,9 млрд грн. Цьогорічні показники на 24,9 млрд грн, або 15,1 відс. перевищують відповідний період 2021 року.

У червні 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 75,4 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 45 млрд грн, до місцевих бюджетів – 30,5 млрд гривень.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у червні 2022 року надійшло 38  млрд грн, що на 5,7 млрд грн, або на 17,7 відс. більше ніж у червні 2021 року.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Чи мають право платники при переході на єдиний податок за ставкою 2 відсотки здійснювати залік зустрічних однорідних вимог?

Відділ комунікацій з громадськістю Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує, що порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку, який визначений ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розповсюджується на суб’єктів господарювання, які зареєструються платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотків доходу.

Так, доходом платників єдиного податку (фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому, відповідно до п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Враховуючи зазначене, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотків доходу не мають права здійснювати розрахунки у негрошовій формі, у тому числі залік зустрічних однорідних вимог, бартерні операції, тощо.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Як відкривається спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відділ комунікацій з громадськістю Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Норми встановлені п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року, затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення № 83).

Пунктом 7 Положення № 83 встановлено, що банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) із змінами (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому в п. 62 розд. V для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету (додаток 1 до Положення № 83) та заяву (додаток 2 до Положення № 83).

Слід зазначити, що, анкета передбачає заповнення, зокрема, п. 14 відповідно до якого декларант повідомляє про джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у тому числі:

1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;

2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;

3) активи, отримані у вигляді подарунку;

4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити які саме).

Водночас, підписуючи заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до:

1. Активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

1) ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

2) ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

3) порушеннями у сфері валютного законодавства;

4) порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п. 12 ст. 50 від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями.

2. Активів фізичної особи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 212, 212 прим. 1, а також у ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), у ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ).

3. Активів фізичної особи або юридичної особи, що належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 209, 258 прим. 55 і 306, у частинах першій і другій ст. 368 прим 3, у частинах першій і другій ст. 368 прим. 4, у ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, установленому в главі 12 розд. III від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями.

4. Активів декларанта, що мають джерела походження з території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом.

Банк здійснює приймання від декларанта готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою для зарахування на спеціальні рахунки декларанта через операційну касу за заявою на переказ готівки при цьому у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» заяви на переказ готівки зазначається «добровільне декларування» (п. 9 Положення № 83).

Про скасування помилково проведеної суми розрахунків через ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє, що скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.

Платникам акцизного податку про особливості застосування норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) звертає увагу на особливості визначення кола платників зі сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах з 01 травня 2022 року.

З 01 травня 2022 року набули чинності норми Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) стосовно перенесення на виробників та імпортерів обов’язку сплачувати (у розмірі 5 відсотків) акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання (далі – СГ) роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Водночас СГ роздрібної торгівлі до кінця 2022 року залишаються у порядку та на умовах, що діяли до 01 квітня 2022 року, платниками 5 відс. акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року (п. 40 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс)).

Базою оподаткування підакцизного товару  (продукції) із застосуванням адвалорних ставок є: вартість ввезеного та виробленого реалізованого товару (продукції), за встановленими імпортером та виробником максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (п.п. 214.1.1. та п.п. 214.1.2 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).

Максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Крім того, статтею 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлені штрафні санкції у разі продажу суб’єктами роздрібної торгівлі тютюнових виробів за цінами, що перевищують максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів – у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів.

Якщо до 1 січня 2022 року податковий обов’язок декларувати  максимальні роздрібні ціни стосувався лише сигарет з фільтром та без фільтру, то з набуттям чинності Закону № 1914, податковий обов’язок розповсюджується на усі тютюнові вироби, а також на рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Оскільки з 01 травня 2022 року виробники та імпортери є платниками 5 відс. акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тютюну та промислових замінників тютюну, які вироблені з 01 квітня 2022 року  та  рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які вироблені з 01 січня 2022 року, то, починаючи з 01 травня 2022 року:

1) при визначенні бази оподаткування при розрахунку податкового зобов’язання зі сплати 5 відс. акцизного податку:

виробники та імпортери враховують вартість реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які вироблені з 01 квітня 2022 року, та рідин, що використовуються в електронних сигаретах – вироблені з 01 січня 2022 року;

СГ роздрібної торгівлі враховують лише вартість реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які вироблені до 01 квітня 2022 року;

2) доцільно забезпечити ведення окремого обліку тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну залежно від дати їх виробництва,  та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме:

виробникам та/або імпортерам, СГ оптової торгівлі – разом із даними щодо кількості та вартості продукції, реалізованої починаючи з 01 травня 2022 року, у первинних супровідних документах (товарно-транспортні накладні та інші) необхідно також зазначати дату її виробництва (або відмітку щодо вироблення тютюнових виробів до або після 01 квітня 2022 року) та максимальну роздрібну ціну; 

СГ роздрібної торгівлі – окреме відображення в бухгалтерському обліку та обліку у місці торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до та після 01 квітня 2022 року, а також рідин, що використовуються в електронних сигаретах виготовлених до та з 01 січня 2022 року;

3) при здійсненні продажу підакцизних товарів у роздрібній торгівлі, СГ роздрібної торгівлі продовжують враховувати вимоги підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Кодексу стосовно реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних  сигаретах, яка не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі, які сплачуються виробниками та імпортерами підакцизних товарів. 

Декларування 2022: отримані доходи від надання майна в оренду підлягають декларуванню

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) звертає увагу, якщо громадяни здають в оренду житлову чи іншу нерухомість, а також рухоме майно, то отримані доходи необхідно задекларувати.

Відповідно до статті 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підлягають декларуванню доходи, отримані від здачі в оренду не лише житлових приміщень, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок.

Якщо нерухомість або інше майно орендує юридична особа або фізособа – підприємець, то податковим агентом є саме орендатор. Він і повинен утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.

Якщо ж нерухомість здається фізичній особі, то ПДФО та військовий збір сплачує орендодавець. Також, оподаткуванню підлягають доходи, отримані від здавання в прокат автотранспорту та іншого рухомого майна.

Відповідно до п.п. 69.1 п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, у випадку відсутності у платника податків можливості, зокрема своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), платники звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим наданням Декларації протягом 6-ти місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.